"Як зарадити сльозам новачка"

Інколи, незважаючи на те, що педагоги і батьки відповідально поставилися до входження новачка до нових умов життєдіяльності, він усе одно плаче. Однак плакати дитина не має, адже тривале перебування в нервовому напруженні однозначно негативно позначається на здоров’ї. Як можна розв’язати цю проблему? На що дорослим варто звернути увагу передусім?

Дитина не має плакати. Тож дорослі – батьки і педагоги – повинні подбати про те, щоб дитина приходила до дитячого садка без сліз, навіть уперше. Як цього досягти? Відповідей на це складне запитання стільки, скільки і дітей. віднайти для кожного малюка той засіб, що полегшить його адаптацію до умов дитячого садка, які є новими для нього, не так вже й складно. Треба лише прагнути бачити перед собою дитину з усіма її індивідуальними особливостями, а вміння та умови, які допоможуть дорослим у цьому, з’являться обов’язково.

Моменти, що допомагають дитині адаптуватися

1. Ім’я дитини. Батькам варто повідомити педагогам групи, якими іменами вони зазвичай називають дитину вдома.
2. Улюблені іграшки. Батьки розповідають вихователям, якими іграшками зазвичай любить гратися їх дитини вдома.
3. Особливі вподобання дитини. Можливо, як любить засинати.

Життєві ситуації: як варто і як не варто поводитися батькам під час адаптації дитини

Ситуація: У дитини закріпилися негативні емоції саме з приходом у садок.

Аналіз: (Один із варіантів). Батьки знають про бажання дитини мати акваріум з рибками, і дізналися, що він є у садочку. Батьки домовляються з педагогом,щоб дитина брала участь у годуванні рибок, вони купують малюку корм для рибок та кожного ранку дають їй його з собою. Дитячий садок стає привабливим місцем, куди маля поспішає.

Ситуація: Упродовж перших днів дитина спокійно залишалася в садку, а пізніше почала плакати, і дорослі не можуть втішити її.

Аналіз: Річ у тім, що впродовж перших днів перебування в садку дитина поспостерігала за тим, що відбувається навколо, і з’ясувала для себе кілька моментів. Вона зауважила, що дітей у садку багато, а дорослий один. Також дитина помітила, що дорослий не поспішає виконувати всі її прохання, а до деяких із них ставиться взагалі негативно. А капризи і сльози, що спрацьовували вдома, у садку не допомагають. Відтак поспостерігавши, що багато чого не співпадає з її очікуваннями, дитина заявляє, що садок їй не подобається.

Ситуація: Малюку складно розлучатися саме з мамою чи бабусею. Отже, варто поміркувати, хто має вести малюка до дитячого садка?

Аналіз: Дитину до дитячого садка має вести той дорослий, від якого в неї найменша емоційна залежність, тобто дорослий, із яким їй буде легше прощатися.

• Інколи вихователі радять батькам залишити дитину, яка плаче. Однак це обурює батьків, і на основі цього вони часто роблять висновки про жорсткість педагогів. Але їхній досвід здебільшого допомагає правильно оцінити ситуацію: чи плач є насправді проявом переживань і емоційного напруження дитини чи це «концерт» для однієї особи.

• Батькам варто пам’ятати, що дитина бачить світ їхніми очима, відповідно вона переймає також їхнє ставлення до людей чи ситуацій. Тому батькам не слід проявляти своє незадоволення вчинками педагогів чи поведінкою інших дітей у присутності своєї дитини.

• А дорогою до садка батькам не варто концентруватися на вмовляннях,

навколо безліч речей, про які можна розмірковувати.

Як запобігти труднощам адаптації

• Готуючи дитину до відвідування дитячого садка, докладно розкажіть їй, як удень вона ходитиме до дитячого садка, а ввечері вдома ви разом робитимете щось цікаве.
• Ідучи будь-куди, завжди розповідайте дитині, що буде, коли ви повернетеся, щоб вона була впевнена, що потрібна батькам.
• Навчайте дитину вдома необхідних навичок самообслуговування та взаємодії.
• Дослухайтеся рекомендацій вихователя щодо поведінки дитини та її перебування в садочку.
• Ведучи дитину до дитячого садка, дайте їй маленьку іграшку, сказавши: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, притисни її до себе. І я одразу про тебе подумаю». Ілюзія зв’язку з батьками дуже важлива для дитини. вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію.
• Частіше висловлюйте дитині свої почуття, проявляйте їх.
• Завжди знаходьте час вислухати, що саме непокоїть вашу дитину, які в неї виникають труднощі, а також чого вона досягла.
• Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім”ї та збережувальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини.
• Пильнуйте, аби дитина відвідувала дитячий садок лише здоровою.
• Почувайтеся компетентними батьками, вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна впоратися, якщо її розв’язувати, а не відкладати.